Закрити всі вікна
Подiлитися екраном
Якщо самі лише мухи бачили виставку...
31.05 — 13.06 2014
another vacant space, Berlin
...чи це означає, що вона відбулася?

 

Неформальні простори та художні практики Західної України

поміж тілами, майстернями, розмовами, діями та спогадами 

 


Якщо самі лише мухи бачили виставку, чи це означає, що вона відбулася?” – розмірковує

художник і поет Любомир Тимків, розповідаючи про дворічний досвід роботи власної

гаражної галереї на території подвіря свого будинку на околиці Львова.


У ситуації тривалого інституційного вакууму в регіонах України подібне художнє мислення

призвело до виникнення низки позасистемних територій продукування, репрезентації та

циркуляції мистецтва. Ці території можуть окреслюватися через колекції випадкових

обєктів, що отримують статус художнього матеріалу. Або через асоціальний спосіб життя,

маркований присутністю художника в Мережі чи в надісланих листах. Або через постійне

квартирування в галереї чи двомісячну трансляцію власного життя з вебкамерою на лобі.

Такі місця, історії, моменти заміщують традиційну систему мистецтва, проте не в якості

опозиції чи інституційної критики. Подібні простори важко визначити чи навіть розпізнати,

адже вони виникають та існують поміж тілами, майстернями, розмовами, діями та

спогадами. Прошиваючи щодення буття художників і спільнот, вони ніби просочуються

крізь історію через власну нематеріальну природу.


Самоорганізовані галереї почали виникати по всій країні з кінця 1980-х років, маркуючи

фактично не існуючу до цього часу царину актуального мистецтва. Але якщо в Києві

подібні ініціативи художників були поступово заміщені більш-менш розгалуженою

інфраструктурою, то в містах на кшталт Львова та Ужгорода художні спільноти й досі

виконують функції системи, будучи виробниками, провідниками, глядачами та

коментаторами власних практик.


Ця традиція художніх просторів всюди-і-ніде резонує із ефемерною природою творчості

багатьох митців цього регіону, яка полягає не у виробленнізавершеного проекту чи

роботи, а натомість розтягується в часі та просторі у невпинних спостереженнях,

організації особистих речей, зображень й текстів та просто найрізноманітніших ледве не

рутинних занняттях, які набувають сенсу програмної художньої практики.

Будучи частиною довготривалого проекту Відкритий архіввиставка досліджує, як

природа сталих, тимчасових чи уявних територій обумовлює сьогодні художні рішення (і

навпаки). А також як ненаписані розповіді минулого можуть бути реінтерпретовані,

отримуючи стінита дах”. 

 

За підтримки:

Perevorot studio (Київ)

Artcult foundation (Київ)

Foundation for Cultural Initiatives ArtHuss (Київ)
Centre for Urban History of East Central Europe (Львів)

Detenpyla Gallery (Львів)
Pereoblik project (Львів)

Програма "і3" (Київ)

 

 


Виставки
08.09 — 04.11
2016
Прогулянки із задовенням і не без моралі
арт-центр Я Галерея в Дніпрі
Смолянінов КостянтинТопій ВолодимирКinder Album Група "Група"Марія ГоїнЮрій КовальОлена Субач
Перформанс Володимира Топія
Кураторська лабораторія / Галерея в Домі Майстер Клас