- 2008Марсель Онисько, Карпатський альбом (спільно з Робертом Саллером)полотно, трафарет, акрил, текст
Текст художників про проект:
Ты живешь где-то не там, где хотелось бы? Тогда найди время и подходящее место для хорошего трипа: удобное кресло, электрокамин, плед на ногах… а за окном идет дождь, дико воет ветер в проводах, последние трамваи идут в депо…Ты закрываешь глаза или разглядываешь давно приевшийся узор старых обоев и вдруг отчетливо слышишь близкие с детства звуки: бурлящий водопад, олень осторожно подходит к ручью, за ним пристально наблюдает медведь. Ароматы трав и пряные запахи грибов – все настолько настоящее, что ты сам становишься частью этой картинки. И вот ты садишься в вагонетку горной узкоколейки и думаешь, какая же музыка должна звучать в этот момент.Мысли текут, ум перебирает твою старую коллекцию пластинок и, не найдя ничего подходящего, ты выдумываешь новую, как раз к такому случаю.Закройте глаза и послушайте эту музыку. Откройте и рассмотрите карпатский альбом, вместе с нами.Словарь непонятных слов и выражений:
балта – топор
бо – потому что
ватра – костёр
весільна - свадебная
ганджа – порок, недостаток
гута ня побила – кондрашка меня хватила
крумплі – картофель, картошка
кунь - конь
малтер – строительный раствор
на рушничок – атрибут свадебного обряда
недуйдова – неуклюжая
обабіч – по обе стороны
подзвони ми – позвони мне
се ко – кто это
се ми – это мы
серенча – удача
файно – хорошо
файта – порода, родня
фрас – чёрт
шлях – путь, дорога
Текст художніка до проекту:
Деструкція у сучасному значенні цього слова, навіть з усіма мерехтливими конотаціями, навіть з примарою Дерріди на обрії, остаточно позбавилась присмаку романтизму і запаморочливого запаху смерті, сухотно-сіфілісного запаху зламу століть, запаху карболки і війни, запаху здеморалізованих буржуа, запаху розтоптаних ідеалів. Деструкція - стерильна, легко перетравлюється і захищає вашу сім'ю від бактерій (чи не завдяки тому ж Дерріді?)
Чи актуальна деструкція у світі, де, за великим рахунком, більше нема нічого цілісного, принаймні, вартого уваги?
Чи залишається бажання розламати іграшку у дитини, котрій передбачливо приготували зручну модель конструктора? Чи залишилось бодай щось настільки щемливе і незбагненне, що прагне бути деструктурованим?
Старий рояль - неодмінний атрибут академічних зібрань, символ класичної музики, банальний, на межі поганого смаку, символ високої культури, під якою, не в останню чергу завдяки культурній політиці однієї шостої, останні пару десятиліть розуміли лише мистецтво попереднього століття. Рояль - інцестний коханець перезрілих дів великої романної традиції, герой доброго виховання і джазового занепаду моралі. При ньому сублімують.
Інколи веселяться, обливаються коньяком і падають до його чорних ніг, вражені алкоголем чи любов'ю.
Але таки - символ класичної музики. Важко повірити, проте колись іншої не було, а якщо була - то не музика. Збагнути її до кінця - так само важко, як збагнути складну гру поглядів і натяків пуританського флірту, еротизм застібнутого на всі ґудзики об'єкту пристрасті (хоч інколи підкреслено геніталії). Збагнути її до кінця - перевага небагатьох, обдарованих музичною чуттєвістю чи ерудицією. Для решти хороший музикант - жрець у храмі, шарлатанство котрого викрити важко, якщо не розділяєш його релігію. Твір класичної музики - герметичний, він вабить, але захищається громіздкими перепонами.
Вихід є - препарувати рояль.
Зробити анатомічне дослідження того, що неспроможний осягнути, вивернути тельбухи, тягнути за струни, повиривати клавіші, зробити зліпки з клавіатури і ніг, залізти під нього і на нього, залити його бетоном, поховати його під тією брилою, отримати нарешті відбитки його чарівних кінцівок, його білих кісток і блакитної крові, аби за цими відбитками дешифрувати його незбагненність, як за відбитком кістяка на камені дешифрують археологи політ птаха, померлого багато мільйонів років тому. Можливо, потай сподіваючись побачити у кістяку архаїчне небо.
Згвалтувати джентельмена, бо задрочив своїми складнопідрядними натяками...
