«Відкритий архів» — інструмент довготривалого дослідження художніх практик, що наслідує ідеям так званого «пострепрезентаційного» кураторства*. Це, зокрема, передбачає перегляд можливих форм дослідження, написання історії, організації та взаємодії з аудиторією. Однією з ключових моделей пострепрезентаційного кураторства дослідники називають перформативний архів (performative archive). Традиційно закріплений за музеями та ієрархічний за своєю природою, сьогодні метод архівації критично переосмислюється та активно використовується митцями та кураторами задля створення контр-історичних мистецьких наративів. Актуальний архів розуміється як дискурс, що постійно оновлюється та уникає усталених канонів. Перформативний підхід до творення та розвитку такого архіву передбачає колективне дослідження та спільне продукування знання. Відтак, кураторська робота постає як координація цих процесів і допускає непередбачувані результати та висновки.
_______________
* Nora Sternfeld, Luisa Ziaja, What comes after the show? On postrepresentational curating, in on-curating.org, №14, 2012