- 2013Анастасія Руднєва, З проекту "Зріз контекстної присутності"папiр формату А4. ксерокс, галерея "Дзига", Львiв
На екрані з’являється церковний хор, який починає співати Dies Irae, коли глядач входить в активну зону проекції. Кількість хористів залежить від кількості глядачів перед проекцією. Глядач може переходити з однієї частини активної зони перед проекцією до іншої, активуючи своїм рухом наступного хориста. Щоб почути Dies Irae в виконанні цілого хору та відчути повний апокаліптичний настрій, треба перед екраном зібратися натовпом.
Текст художника до проекту:
Dies Irae - середньовічний апокаліптичний католицький твір. Написаний в часи, коли очікування і підготування до «кінця світу» було звиклою і натуральною частиною повсякденного життя і побуту. Кінець ХХ - початок ХХІ ст., як і в «морок середньовіччя», також буяє кількістю апокаліптичних пророцтв і настроїв. Єдина різниця полягає в тому, що людина має право вибору, може вірити масовій істерії, підтримуваній і використовуваній за допомогою медіа, чи ні.
Текст Олександра Соловйова про проект:
Сліди та накладення. Ледь відчутні коливання часопростору. Зовнішня стриманість та внутрішня «підривна сила» зображення. Багатозначність аскетичного відеоряду та монополія збільшеного переднього плану. Цифрові та ігрові методології. Кіч та іронія. Пам’ять та спогади.
- Костянтин Смолянінов, Шокуюча правда про Львів групи "Лабораторна робота"ручний друк, Львів, Україна
Текст художника про проект:
Ідея проекту полягає в тому, аби увіковічнити львівські нетуристичні задвірки. Львів за останні роки перетворився на одну велику «потьомкінську дєрєвню», бутафорське кітчове містечко для не дуже багатих туристів. Львів’ян з цього празнику життя витіснено на маргінеси. Загалом, нас це цілком влаштовує.
Для роботи ми обрали аналогові технології, причому не найкращого ґатунку. Ми фотографуємо і фотографуємось на дуже низькоякісну чорно-білу плівку, вчимося її проявляти неякісною хімією і вручну друкувати на доісторичних приладах на старому радянському папері. Таким чином все що ми фіксуємо навколо себе починає виглядати ще гірше, ніж є насправді. А насправді і без нас є вже досить зле.
Кілька слів про групу і її назву. До групи входять львівські художники і художниці, що зацікавилися аналоговою фотографією. Звідси і назва групи – ми поєднуємо навчання, експеримент і групову творчість – все як під час шкільної лабораторної роботи. Наші виставки більше подібні на перфоманс чи хепенінг, у результаті якого на стінах утворюються фотографії. Фотографії нашого середовища.
