Закрити всі вікна
Подiлитися екраном

поптранс

Поптранс (популярна трансформація) — мистецьке угрупування (або арт-група, як її іменують самі учасники), засноване в Ужгороді 1996 року художниками Павло Ковачем, Вадимом Харабаруком, Андрієм Стегурою, Робертом Саллером та Петро Пензлем. Сьогодні до складу групи також входять Наташа Шевченко та Віктор Покиданець, в той час як Петро Пензель залишив колектив.

 

Об’єднані спільною ідейно-естетичною програмою учасники групи зберігли індивідуальне авторство за власними творами, в той час як іменування Поптранс залишили для спільних виставок, текстів, самвидав-публікацій (серед яких варто згадати журнали «Я1», «Шо» чи «Бортовий щоденник» та повноколірний міжнародний арт-часопис «Panic Button»).   

 

Серед характерних рис колективу, за свідченням самих учасників, «все нарядне закарпатське: знайома унікальність та диґітальні традиції, безмежна мультикультурність та авто-ксенофобія, дурнувате хихотіння та глибокі філософські дослідження, дружній затишок та урочистий пафос». (1) Однак окрім власне закарпатського духу програма Поптрансу маркована відвертим інтересом до популярної культури: від глянцевих журналів та мексиканських серіалів 1990-х до панк-року, культу вінілових платівок і власне традицій американського поп-арту 1960-х.

 

Таким чином під теґом поптранс зібрані проекти постійних чи тимчасових учасників колективу, що відповідають духу «популярної трансформації».

 

1. АйТуАй, текст до виставки

 

Основні виставки групи


2011  АйТуАй, Карась Галерея, Київ

          АйТуАй, галерея Дзиґа, Львів

          POPTRANS, Галерея Гарі Боумена, Львів

 

2008  Panic Button presentation, Brandeis University, Бостон, США

          P-311008, Галерея Коридор, Ужгород

 

2007  Happy L'end, Poptrans, Карась Галерея, Київ

 

2006  Message in a Bottle, Stanica Centre, Жилина, Словаччина

          Message in a Bottle, Galerie Nuit d’Encre, Париж

 

2005  West CARE, Zentrum KREUZBERG, Берлін

 

2000  Ukrajnai Ugry-Bugry, K.Bazovsky Galeria, Будапешт

 

1998  POPTRANS, Галерея РА, Київ

          Музей та сучасне мистецтво, Закарпатський художній музей, Ужгород

 

1996  POPTRANS-Forever, Галерея ДАР, Ужгород

          Спроба одухотворення свята, Закарпатський художній музей, Ужгород


Проекти
2013
об'єкт, фотографія
2012
відео (фрагмент)
2011
Наташа Шевченко, Люди. Сало
диптих, полотно, акрил, 120x100 см кожна частина
2011
Марсель Онисько, Марки неіснуючих сверх-держав
фантастика
2011
триптих, полотно, акрил, 100x120 см кожна робота
2009
Андрій Стегура, Без назви
відео, 1'12''

Кінець фільму: чорний екран телевізора починає заповнюватися титрами, лунає фінальна пісня... У короткому відео “Без назви” Андрій Стегура паразитує на стандартному прийомі популярного кінематографу – “дотиснути” глядача по завершенню “драми” холодом технічної інформації у поєднанні з відверто емоційним звуковим рядом. У роботі художника фінальні титри існують без фільму, головним героєм якого мала б бути Україна (на це натякає патріотичний текст пісні і тризуб-партизан, замаскований під японський ієрогліф). Незняте кіно (читай: відсутність культурної пам’яті) залишає по собі відповідні наслідки – письмо, яке не можливо прочитати, й стилізовану під народну пісню, виконану із неприхованим західним акцентом. Такою “чужою” постає українська ідентичність не тільки в умовах культурного експорту, де вона може претендувати хіба що на статус екзотики, а насамперед у внутрішньому обігу, де тризуб і псевдо-народний наспів – єдине, за що можно зачепитися...

2008
Марсель Онисько, Карпатський альбом (спільно з Робертом Саллером)
полотно, трафарет, акрил, текст

Текст художників про проект:

 

Ты живешь где-то не там, где хотелось бы? Тогда найди время и подходящее место для хорошего трипа: удобное кресло, электрокамин, плед на ногах… а за окном идет дождь, дико воет ветер в проводах, последние трамваи идут в депо…
 
Ты закрываешь глаза или разглядываешь давно приевшийся узор старых обоев и вдруг отчетливо слышишь близкие с детства звуки: бурлящий водопад, олень осторожно подходит к ручью, за ним пристально наблюдает медведь. Ароматы трав и пряные запахи грибов – все настолько настоящее, что ты сам становишься частью этой картинки. И вот ты садишься в вагонетку горной узкоколейки и думаешь, какая же музыка должна звучать в этот момент.
 
Мысли текут, ум перебирает твою старую коллекцию пластинок и, не найдя ничего подходящего, ты выдумываешь новую, как раз к такому случаю.
 
Закройте глаза и послушайте эту музыку. Откройте и рассмотрите карпатский альбом, вместе с нами.

 

Словарь непонятных слов и выражений:

 

балта – топор

бо – потому что

ватра – костёр

весільна - свадебная

ганджа – порок, недостаток

гута ня побила – кондрашка меня хватила

крумплі – картофель, картошка  

кунь - конь

малтер – строительный раствор

на рушничок – атрибут свадебного обряда

недуйдова – неуклюжая

обабіч – по обе стороны 

подзвони ми – позвони мне

се ко – кто это

се ми – это мы

серенча – удача

файно – хорошо

файта – порода, родня

фрас – чёрт

шлях – путь, дорога


2008
Вадим Харабарук, Кiнці фільмів
поліптих, полотно, мішана техніка, 30x40 см кожна робота
різні роки